Медіа, як і будь-які інші сфери кардинально змінюються під впливом технологій. Тим, хто вчився на факультетах журналістики довелося вивчати закон Ріпля, який допомагає зрозуміти, як одна інновація запускає ланцюгову реакцію змін. Нині відео та месенджери впевнено витісняють традиційні новинні сайти, змінюючи спосіб споживання контенту та його формат. Це створює нові можливості як для виробництва, так і споживання контенту, але й додає викликів для медіа, що прагнуть зберегти позиції.
Нові платформи вимагають адаптації та переосмислення стратегії, відкриваючи простір для сміливих рішень. Інтернет, соцмережі, стрімінгові сервіси та мобільні додатки стають незамінними для користувачів. Це не просто зручність, а можливість для брендів глибше взаємодіяти з аудиторією та створювати персоналізований контент. У новому дослідженні від Reuters Institute демонструється поточний стан медіаринку. У 2024 році використання новин через соціальні платформи стало різноманітнішим: значна кількість користувачів обирають YouTube (31%), WhatsApp (21%), TikTok (13%), та Twitter/X (10%) як джерела новин. Тенденція показує, що короткі відео стають дедалі важливішими, особливо серед молоді – 66% звертаються до них щотижня. Традиційні новинні сайти залишаються менш популярними (22%), що створює виклики для їх монетизації. При цьому на TikTok та X занепокоєння щодо фейкових новин залишається високим через поширення дезінформації та діпфейків.
У вересні цього року стало відомо як діпфейк видавав себе за міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, намагаючись зв’язатися з американським сенатором. Це черговий приклад того, як технології фальсифікації відео несуть загрозу міжнародній комунікації. Маніпуляції з діпфейками зменшують ступінь довіри, навіть, до офіційних заяв. Як наслідок видавцям і платформам доведеться застосовувати нові інструменти для боротьби з фейками та перевірки достовірності інформації.
Відео — король сучасного контенту. Netflix, YouTube, Amazon Prime диктують формат споживання: перегляд де завгодно та коли зручно. Не дивно, що вертикальне відео, адаптоване під екран смартфона, тепер популярне на всіх платформах, від TikTok до Facebook. При цьому завдяки алгоритмам і ШІ, підбірки контенту стали персоналізованими. Ваші вподобання формують особисту стрічку новин і рекомендацій, але, з одного боку, це дозволяє бачити лише цікаві теми, але з іншого, поміщає користувача в інформаційну бульбашку.
З огляду на популярність відео, не дивно, що стрімко розвивається і формат подкастів, які записують як суто в аудіо, так і у вигляді відеоінтерв'ю. Ще у 2021 році Суспільне проводило дослідження, яке демонструвало популяризацію цього сегменту, а сьогодні навіть великі стримінгові платформи як MEGOGO пропонують багато подібного контенту.
Оскільки смартфони стали головним інструментом для споживання новин, то і мобільний контент поступово стає стандартом для медіа. Власні мобільні застосунки мають медіа як українські, так і іноземні, наприклад The Economist, Українська правда, The New York Times, The Wall Street Journal.
Вже сьогодні зустрічаються випадки, коли великі медіа починають боротися зі штучним інтелектом. Коли одні використовують ШІ для персоналізації стрічки новин, то, наприклад в New York Times навіть відбувалися суди з технологічними компаніями OpenAI та Microsoft. Медіа подало позов за порушення авторських прав з використанням технологій штучного інтелекту (ШІ), а вже у серпні цього року видання оновило умови надання послуг, заборонивши копіювання вмісту для навчання системи машинного навчання або ШІ.
Однак за даними PwC, до 2025 року використання AI у медіа буде лише зростати. У дослідженні представник PwC China Вілсон Чоу стверджує, що глобальна індустрія розваг і медіа завжди процвітала завдяки технологічним революціям. За його словами, для подальшого зростання галузі необхідно інтегрувати новітні технології, такі як Generative AI, трансформувати бізнес-моделі, підходи до творчості та активно використовувати нові технології в рекламі.
Збільшення впливу ШІ на споживання контенту підтверджують і в дослідженні Deloitte. За словами експертів, генеративний штучний інтелект матиме значний вплив для творців контенту. Однак, більшість респондентів (70%) віддають перевагу перегляду телешоу чи фільмів, написаних людьми, хоча майже половина (42%) визнає, що генеративний ШІ здатен створювати конкурентоспроможний розважальний контент. А 22% вважають, що такі технології можуть навіть перевершити людську творчість, створюючи більш захопливі сюжети. Особливо активними у використанні генеративного ШІ є покоління Z та міленіали: 18% використовували його для створення зображень, а 25% — для написання текстів. З таких результатів випливає, що навряд чи роботу журналістів замінить ШІ, однак для тих, хто орієнтується на молоду аудиторію, варто шукати способи інтегрувати технології у формування стрічки новин чи підбірки тем, які потенційно цікавлять читача.
Цифрові медіа точно не обмежуються лише текстовим наповненням сайту, але окрім відео та аудіо, в майбутньому може відкритися ще один формат — AR та VR. Віртуальна та доповнена реальність у медіа можуть запропонувати інтерактивні та занурювальні формати. Можна брати приклад з проєкту «Карʼєрна Мета Хата 2.0» — конференції в метавсесвіті на платформі Spatial, яку організували онлайн-інститут Projector і кар'єрний сервіс Lezo. Замість звичайного онлайн-івенту в Zoom, організатори запропонували кожному учаснику отримати віртуальний аватар і приєднуватись до різних зон, де можна було слухати лекції від роботодавців, знайомитися з метакімнатами компаній і, навіть, подавати резюме. Для медіа подібні рішення дозволять залучити різну аудиторію та зацікавити молоде покоління, яке точно не купуватиме паперових примірників газет.
Український стартап Sensorama (лабораторія віртуальної та доповненої реальності Sensorama Lab) вже втілювала проєкт на замовлення Міністерства внутрішніх справ Швейцарії. Для соціальної кампанії «Молодь та медіа» (Jugend und Medien), компанія розробила спеціальний шолом для зйомки від першої особи. Завдяки цьому технологічному рішенню глядач міг споживати імерсивний контент — спостерігаючи за подіями зі сторони головного героя. Подібні новаторські підходи дозволили привернути увагу молодшої аудиторії та донести суспільно важливі ідеї щодо безпеки в мережі, ігровій залежності чи доступності забороненого контенту. Імерсивність сюжетів, скоріше за все торкнеться і медіа. Такий формат вже активно використовується у соціальних мережах, наприклад в Snapchat чи TikTok, де можна робити відео з фільтрами у реальному часі.
Цікавим спостереженням з дослідження Reuters стосується теми уникнення новин. Аж 39% респондентів підтвердили, що іноді або часто уникають споживання новин. В контексті війни в Україні та на Близькому Сході, частка цієї категорії людей може лише збільшуватися. З цього випливає потреба медійників створювати так званий "вічнозелений контент" – незалежна від часу та поточних подій інформація, яка буде зберігати свою актуальність протягом тривалого часу. Це можуть поради, добірки та інші корисні матеріали, які приводитимуть читачів на сайт чи глядачів на канал.
Загалом, медіа, як і іншим сферам, неможливо буде уникнути впливу нових технологій, і можливо, титани індустрії як New York Times, своєю боротьбою з ШІ нагадують англійських луддитів з 19 століття. І визначити межу між збереженням традицій і адаптивністю до інновацій, з кожним роком буде все складніше. Так само як і діпфейк на відео.
October 2, 2024
Who are serial entrepreneurs — how do they launch new projects, manage several companies and build strategies for the success of their businesses?
September 30, 2024
Check the facts and question clickbait headlines. We talk about the most important skills of our time — to recognize misinformation.
